1. Словник української мови у 20 томах

мелодекламація

МЕЛОДЕКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж.

Художнє читання віршів або прози в супроводі музики.

Щоб відтворити стиль і характер античної музики, композитор [М. Лисенко] вводить також мелодекламацію, супроводжувану перебором струн (з наук. літ.);

* Образно. [Гібсон:] Досить мелодекламації, люба дівчино. Від таких промов мені завжди тільки хочеться їсти (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мелодекламація — мелодеклама́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мелодекламація — -ї, ж. Художнє читання віршів або прози у супроводі музики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мелодекламація — (від гр. melos — мелодія і лат. declamatio — декламувати) — поєднання художнього читання з музикальним супроводом без дотримання музичної інтонації. Словник-довідник музичних термінів
  4. мелодекламація — мелодеклама́ція (від мело... і декламація) читання віршів або прози, супроводжуване для більшої виразності акомпанементом чи наспівом певної мелодії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мелодекламація — МЕЛОДЕКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж. Художнє читання віршів або прози у супроводі музики. Щоб відтворити стиль і характер античної музики, композитор [М. Лисенко] вводить також мелодекламацію, супроводжувану перебором струн (Укр. клас. опера, 1957, 246); *Образно. Словник української мови в 11 томах