1. Словник української мови у 20 томах

мельників

МЕ́ЛЬНИКІВ, кова, кове.

Прикм. до ме́льник.

Мельник той .. не любив розказувати, й від його Кармель не довідавсь би зроду нічого, коли б не було мельникової дочки (Марко Вовчок);

Матвійко зметикував, що це і є той самісінький мельників син, який уміє розмовляти по-пташиному (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мельників — ме́льників прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мельників — -кова, -кове. Прикм. до мельник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мельників — Ме́льників, -кова, -кове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мельників — МЕ́ЛЬНИКІВ, кова, кове. Прикм. до ме́льник. Мельник той.. не любив розказувати, й від його Кармель не довідавсь би зроду нічого, коли б не було мельникової дочки (Вовчок, І, 1955, 351); Матвійко зметикував, що це і є той самісінький мельників син... Словник української мови в 11 томах