мельниченко
МЕЛЬНИЧЕ́НКО, а, ч.
Син мельника.
Туровець із приємністю оглядав мельниченка, йому подобалось його юне довірливе обличчя (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Мельниченко — Мельниче́нко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- мельниченко — -а, ч. Син мельника. Великий тлумачний словник сучасної мови