мембранофон

МЕМБРАНОФО́Н, а, ч.

Музичний інструмент, джерелом звуку якого є коливна мембрана – шкіра тварин або синтетична плівка, натягнута на циліндричний або конічний корпус, який також є резонатором інструменту.

Найбільш поширеними ударними мембранофонами є барабан і літаври (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me