меноніти
МЕНОНІ́ТИ, ів, мн. (одн. меноні́т, а, ч.; меноні́тка, и, ж.).
Протестанська секта в США, Канаді, Нідерландах, Німеччині, що проповідує пацифізм і покірливість.
На початку 20-х років у південних губерніях України існувало 798 німецьких сільскогосподарських колоній. У 173 із них переважали меноніти (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- меноніти — -ів, мн. (одн. меноніт, -а, ч.; менонітка, -и, ж.). Члени християнської релігійної секти, що виникла як відгалуження секти анабаптистів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- меноніти — меноні́ти члени християнської релігійної секти, що виникла в 30-х pp. 16 ст. в Нідерландах як відгалуження секти анабаптистів. М. проповідують покірливість, непротивлення злу, пацифізм. Від імені засновника Менно Сімонса. Словник іншомовних слів Мельничука