меншати

МЕ́НШАТИ, аю, аєш, недок.

1. Ставати меншим (про обсяг, кількість, величину чого-небудь); зменшуватися.

З кожним днем міняється й плата за роботу: то більшає, як багато товару присуне, то меншає (Панас Мирний);

Чує Хо, що сила його слабшає, що сам він меншає (М. Коцюбинський);

Відстань між планетою і ракетою меншала (В. Владко);

Осінь непомітно золотила сади, розсипала багрянець. Дні меншали, ранки ставали прохолодними (П. Кочура);

// безос.

Дедалі втікачів і догонців меншає, але частіше з'являються переможці елліни, що женуть списами поперед себе, мов отару, гурти .. троянців і троянок (Леся Українка);

Води в шлюпці меншало, і вона більше не прибувала. Троє гребців виливали її касками, каструлею й були вже мокрі від поту й від води (В. Кучер).

2. Ставати меншим (про силу, інтенсивність, ступінь чого-небудь); слабшати.

Бабуся-зима знала людей. Вона знала їх зависті [заздрощі], злості, амбіції, знала, як тяжко гнобили себе, не раз бувало ще й кров потекла, але те вже давно було і з часом все те якось меншало, лагідніло (Н. Кобринська);

Перша зірка блиснула, за нею Друга, третя – меншає пітьма (О. Ющенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меншати — (ставати малим) маліти, зменшуватися, (про ціну) знижуватися. Словник синонімів Полюги
  2. меншати — ме́ншати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. меншати — Зменшуватися; (обсягом) маліти; (силою вияву) слабшати. Словник синонімів Караванського
  4. меншати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати меншим (про обсяг, кількість, величину чого-небудь); зменшуватися. || безос. 2》 Ставати меншим (про силу, інтенсивність, ступінь чого-небудь); слабшати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. меншати — МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось — ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ) розм., УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ) розм., МАЛІ́ТИ розм., УБАВЛЯ́ТИСЯ (ВБАВЛЯ́ТИСЯ), ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. меншати — Ме́ншати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. меншати — МЕ́НШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати меншим (про обсяг, кількість, величину чого-небудь); зменшуватися. З кожним днем міняється й плата за роботу: то більшає, як багато товару присуне, то меншає (Мирний, II, 1954, 78); Чує Хо, що сила його слабшає... Словник української мови в 11 томах
  8. меншати — Меншати, -шаю, -єш гл. Уменьшаться. Словник української мови Грінченка