1. Словник української мови у 20 томах

мерзенність

МЕРЗЕ́ННІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. мерзе́нний.

Вона вже не знала, чому віддати перевагу – шанобі й захопленню перед генієм чи огиді з його мерзенності (Ю. Смолич);

Шевченко і написав невеличкий автобіографічний нарис, в якому на прикладі власного життя розкрив нелюдськість, жорстокість і мерзенність самодержавно-кріпосницького ладу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерзенність — мерзе́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мерзенність — -ності, ж. Властивість за знач. мерзенний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мерзенність — ПІ́ДЛІСТЬ (поведінка, вчинок негідної людини), ПІДЛО́ТА, ГИДО́ТА, МЕРЗО́ТА, МЕРЗЕННІСТЬ, МЕРЗЕНСТВО рідше, НЕГІ́ДНИЦТВО розм., ПЛЮГА́ВСТВО зневажл. — Життя.. завжди вимагає свого, але не можна виправдувати цим кожну підлість (М. Словник синонімів української мови
  4. мерзенність — Мерзе́нність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мерзенність — МЕРЗЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мерзе́нний 2. Вона вже не знала, чому віддати перевагу — шанобі й захопленню перед генієм чи огиді з його мерзенності (Смолич, І, 1958, 71); Шевченко і написав невеличкий автобіографічний нарис... Словник української мови в 11 томах