1. Словник української мови у 20 томах

мерзлякуватий

МЕРЗЛЯКУВА́ТИЙ, а, е.

Чутливий до холоду, морозу.

Голова завкому Заяць, мерзлякуватий, маленький, наче недорослий, не дивлячись, знімав з дротини ключі і під оплески оддавав їх новосельцям (Л. Первомайський);

// у знач. ім. мерзлякува́тий, того, ч.; мерзлякува́та, тої, ж. Чутлива до холоду, морозу людина.

Мерзлякуватому й на печі холодно (прислів'я);

// Власт. людині, що боїться холоду, морозу.

Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Ю. Бедзик);

На обличчі його розлився якийсь мерзлякуватий синій відтінок (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерзлякуватий — мерзлякува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мерзлякуватий — -а, -е. Дуже чутливий до холоду, морозу. || у знач. ім. мерзлякуватий, -того, ч.; мерзлякувата, -тої, ж. Дуже чутлива до холоду, морозу людина. || Власт. людині, що боїться холоду, морозу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мерзлякуватий — МЕРЗЛЯКУВА́ТИЙ, а, е. Дуже чутливий до холоду, морозу. Голова завкому Заяць, мерзлякуватий, маленький, наче недорослий, не дивлячись, знімав з дротини ключі і під оплески оддавав їх новосельцям (Перв., Материн.. хліб, 1960, 160); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах
  4. мерзлякуватий — Мерзлякуватий, -а, -е Чувствительный къ холоду. Словник української мови Грінченка