мертвецький
МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, а, е.
1. Такий, як у мерця; власт. мерцеві.
Світло ліхтарні, яку держав [Спориш] у руці, падало скісно на його лице та надавало йому страшенний, мертвецький вираз (І. Франко);
Господиня побачила у вікно щось таке, від чого її хороше, з легким рум'янцем обличчя взялося мертвецькою блідістю (Д. Бедзик);
– Ви розумієте мене? – нахилився я до нього [хворого]. І мертвецькі очі раптово поширились, здавалось, загорілись, забились в них останки життя (Мирослав Ірчан).
2. перен., рідко. Позбавлений ознак життя.
Серед загальної мертвецької тиші заляканих дітей почулося з кута з остатньої лавки голосне хлипання (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мертвецький — мертве́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- мертвецький — -а, -е. 1》 Такий, як у мерця; власт. мерцеві. Мертвецький сон — міцний, непробудний сон. 2》 перен., рідко. Позбавлений ознак життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мертвецький — див. мертвящий Словник чужослів Павло Штепа
- мертвецький — МЕ́РТВИЙ (такий, як у мерця; який нагадує мерця); МЕРТВО́ТНИЙ, МЕ́РТВЕ́ННИЙ, МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, НЕЖИВИ́Й (перев. про обличчя, очі, голос тощо). Усі панни й панії, обважнілі од страху, в одну мить встали. У всіх мертві очі стали живі й пояснішали (І. Словник синонімів української мови
- мертвецький — Мертве́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мертвецький — МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Такий, як у мерця; власт. мерцеві. Світло ліхтарні, яку держав [Спориш] у руці, падало скісно на його лице та надавало йому страшенний, мертвецький вираз (Фр. Словник української мови в 11 томах
- мертвецький — Мертвецький, -а, -е Мертвецкій. Прийшов Нечипір на мертвецький великдень. Кв. І. 263. Словник української мови Грінченка