метгемоглобін
МЕТГЕМОГЛОБІ́Н, у, ч., біол.
Продукт окислення гемоглобіну, який не здатний переносити кисень; утворення цього продукту в організмі призводить до кисневого голоду.
Тривале надходження нітратів у організм може порушити обмін речовин, підвищити вміст метгемоглобіну в крові (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метгемоглобін — метгемоглобі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- метгемоглобін — -у, ч. Похідне гемоглобіну, яке втратило здатність переносити кисень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- метгемоглобін — метгемоглобі́н [від мет(а)... і гемоглобін] продукт окислення гемоглобіну деякими отрутами (нітрати, нітрити, анілін тощо), іноді ліками при поглинанні їх організмом. Словник іншомовних слів Мельничука
- метгемоглобін — Біол. інертна форма гемоглобіну, утворена внаслідок зміни ступеня окислення заліза в гемі з +2 на +3; у крові людини частка м. становить бл. 2% від кількості гемоглобіну; багато лікарських препаратів зменшує його вміст, викликаючи патологічний стан — метгемоглобінемію. Універсальний словник-енциклопедія