1. Словник української мови у 20 томах

метеки

МЕТЕ́КИ, ів, мн.

У Стародавній Греції – особисто вільні, але політично безправні іноземці, які постійно проживали в Аттиці.

Тут зустрічалися представники всіх шарів суспільства: громадяни і метеки, які прийшли у справах або просто поспілкуватися й дізнатися про новини (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метеки — -ів, мн. У Стародавній Греції – особисто вільні, але політично безправні іноземці, які постійно проживали в Аттиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. метеки — мете́ки (грец. μέτοϊκοι – переселенці, чужоземці) в Стародавній Греції особисто вільні, але політично безправні й позбавлені права володіння нерухомим майном іноземці, які постійно жили в Аттіці. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. метеки — У стародавній Греції чужинці, що постійно проживали в полісі; не маючи повних громадянських прав, виконували, однак, повинності на користь держави; гол. заняття торгівля і ремесло. Універсальний словник-енциклопедія
  4. метеки — МЕТЕ́КИ, ів, мн. У стародавній Греції — особисто вільні, але політично безправні іноземці, які постійно проживали в Аттіці. Словник української мови в 11 томах