методизм

МЕТОДИ́ЗМ¹, у, ч.

Послідовність у роботі, викладі чого-небудь.

МЕТОДИ́ЗМ², у, ч.

Протестантське віровчення, поширене головним чином у США, Великобританії, що вимагає послідовного дотримання релігійних приписів.

На основі секти моравських братів виникає рух методизму, очолений братами Веслі: починаючи від 1744 р. методисти проводили щорічні конференції, а давні пісенники були кодифіковані в новій, прийнятій сектою книзі гимнів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. методизм — методи́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. методизм — -у, ч. 1》 Послідовність у роботі, навчанні, викладі чогось тощо. 2》 Одне з великих церковних утворень у рамках протестантизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. методизм — методи́зм (від метод) послідовність у роботі, навчанні, викладі чогось тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. методизм — рос. методизм принцип послідовності, який простежується в позиції наукового дослідника, в манері викладу. Послідовність у викладі чогось, здобуття великого авторитету. Eкономічна енциклопедія