механізатор
МЕХАНІЗА́ТОР, а, ч.
Фахівець із механізації.
За період будівництва Інгулецької системи тут створився кваліфікований колектив механізаторів і будівельників (з наук.-попул. літ.);
// Той, хто обслуговує машини та механізми (переважно в сільському господарстві).
Гуркотом машин повниться степ, один за одним механізатори рушають до місця робіт (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- механізатор — механіза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- механізатор — -а, ч. Фахівець із механізації. || Той, хто обслуговує машини та механізми (перев. у сільському господарстві). Великий тлумачний словник сучасної мови
- механізатор — МЕХАНІЗА́ТОР, а, ч. Фахівець із механізації. За період будівництва Інгулецької системи тут створився кваліфікований колектив механізаторів і будівельників (Наука.. Словник української мови в 11 томах