мийний

МИ́ЙНИЙ, а, е.

1. Стос. до миття; який служить для промивання чого-небудь.

В корівнику є приміщення: стійлове, фуражне, інвентарне, молокозливне, мийне, для обслуговуючого персоналу, насосне і тамбури (з наук. літ.);

Пост обладнується естакадою, до нього підводиться вода, встановлюється мийна машина із шлангами та спеціальними наконечниками (з навч. літ.);

// у знач. ім. ми́йна, ної, ж. Приміщення, пристосоване і обладнане для миття, промивання чого-небудь.

Приміщення для приймання молока розміщується в центрі корівника, а мийна відокремлена на відстань 40 метрів і розміщена в кінці корівника (з наук.-попул. літ.).

2. Який має здатність мити, відмивати що-небудь.

Після оброблення ультразвуком у мийній рідині метали стають стійкішими проти корозії (з наук.-попул. літ.);

Сухі синтетичні мийні засоби.