1. Словник української мови у 20 томах

микальник

МИ́КАЛЬНИК, а, ч.

Той, хто займається миканням (див. ми́кання¹) льону або конопель для прядива.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. микальник — ми́кальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. микальник — -а, ч. Той, хто займається миканням (див. микання I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. микальник — МИ́КАЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається миканням ( див. ми́кання¹). Словник української мови в 11 томах