мимолітний
МИМОЛІ́ТНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що короткоча́сний.
Можна було мріяти хіба що про випадкову зустріч, мимолітне стискання рук (О. Ільченко);
Іван Семенович дивився на вродливе лице господині і думав, що складне життя все-таки залишило на ньому свої сліди. Вони виявлялися у несміливій, ніби мимолітній посмішці і в тому, як трепетали під час розмови ніздрі рівного носа (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мимолітний — -а, -е, рідко. Те саме, що короткочасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мимолітний — МИМОЛІ́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що короткоча́сний. Можна було мріяти хіба що про випадкову зустріч, мимолітне стискання рук (Ільч. Словник української мови в 11 томах