мирянський
МИРЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст., рідко.
Прикм. до миря́ни.
– Не дався їм узнаки Йосипенко, прикажчик. Разом уже б його назначити і зборщиком [збирачем], щоб харлав мирянські гроші (Панас Мирний);
Про що ж мазку мирянську лити? За Турна щиро так стоять? (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мирянський — миря́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- мирянський — -а, -е, заст., рідко. Прикм. до миряни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мирянський — МИРЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст., рідко. Прикм. до миряни. — Не дався їм узнаки Йосипенко, прикажчик. Разом уже б його назначити і зборщиком [збирачем], щоб харлав мирянські гроші (Панас Мирний, IV, 1955, 215); Про що ж мазку мирянську лити? За Турна щиро так стоять? (Іван Котляревський, I, 1952, 292). Словник української мови в 11 томах
- мирянський — Миря́нський, -а, -е Общественный. Всі мирянські знаєш лиха. Котл. Ен. III. 27. Словник української мови Грінченка