мисль

МИСЛЬ, і, ж.

1. Те саме, що ду́мка 2.

Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? Де мислі слід – художньо-творчі томи? (П. Грабовський);

Образи купчилися в його мислях, як мультиплікат кінокартини (Олесь Досвітній);

Рости, живи – і знай, що людська мисль, Що людська творчість – це найбільша мука, Найбільша радість на планеті! (М. Рильський);

// Здатність мислити.

Сімдесят п'ять... А яка ж гостра і незглибима мисль! Тож сьогодні, як і 55 років тому, .. лунають срібними передзвонами рядки Павла Тичини: “Молодий я, молодий, повний сили і одваги” (з наук.-попул. літ.).

2. Те саме, що ду́мка 1.

Да вже пан Хмельницький добрі мислі собі мав (з думи);

Олдріджеве лице й руки допомагали йому – майже без слів викладати потрібну мисль (О. Ільченко);

Найбільшою радістю для мене було усвідомлення того, що моя мисль знаходить відгук, є стимулом до роботи самостійної думки моїх молодших товаришів-учнів (з наук. літ.).

3. Те, чим заповнена свідомість; думка (у 3 знач.).

Усе вона шиє та вишиває, усе за ділом, усе тож в якихсь мислях... (Марко Вовчок);

Розійдіться, журні мислі; Не туманьте мого чола! (П. Грабовський);

О тиха пристане робочого стола, Де ще на якорях дрімають вірні рими, Де мислі щоглами підносяться стрункими, Струмують образи, як понадводна мла! (М. Рильський).

4. тільки одн. Система переконань, поглядів, уявлень; світогляд.

Особливо могутній творчий відгомін знайшла мисль, поезія і особа Сковороди у безсмертній творчості П. Тичини (В. Козаченко);

Найбільшою радістю для мене було усвідомлення того, що моя мисль знаходить відгук, є стимулом для роботи самостійної думки моїх молодших товаришів (з наук. літ.);

Для того, хто хотів би обізнатися з рівнем перекладацької мислі і з станом перекладацької справи на Україні, досить було б прослухати нараду перекладачів (О. Кундзич);

До вершин передової мислі свого часу Шевченко піднісся, підтримуваний і підбадьорюваний передовими російськими людьми (з газ.).

◇ (1) До ми́слі, зі сл. бу́ти, припада́ти і т. ін., кому і без дод. – подобатися, бути бажаним, приємним для когось.

Було б не сватати, коли не до мислі (П. Чубинський);

[Тетяна:] Помічаю я, що ти йому неабияк до мислі припала (М. Кропивницький);

Літа́ти (леті́ти, блука́ти) / полеті́ти (поблука́ти) думка́ми (гадка́ми, заст. ми́слю) див. літа́ти;

(2) Ми́слі вита́ють дале́ко (д) див. літа́ти;

(3) Не до ми́слі кому і без дод., заст. – не подобається комусь хто-, що-небудь.

Було б не рубати Зеленої вишні. Було б не сватати, Коли не до мислі (Укр.. пісні);

Бач... їм така невістка не до мислі... (Леся Українка);

[Парубок:] Ну й що, що висватав? А як їй не до мислі? (В. Мисик);

До ми́слі.

“Тепер я стала тобі рідною духом і ніколи од тебе не одступлюсь: ти мені до мислі, ти мені й до серця”, – подумала Саня (І. Нечуй-Левицький);

[Гапка:] Сватай її. Степанида найбільш мені до мислі (М. Кропивницький);

Припа́сти до ми́слі див. припада́ти;

Розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву див. розтіка́тися;

(4) У ми́слі (ми́слях); На ми́слі – в думках.

Ой, скажи, ой, скажи, серце, дівчино, А що в тебе на мислі (з народної пісні);

Не було дівчатам вгаву: Чайченко – як на мислі, як на язиці; далі вже так стало, що тільки й мови, що про його (Марко Вовчок);

В мислях ніколи коханим тебе не одважусь назвати (Леся Українка);

Давид задумався. Може, в мислі стала перед ним постать дівчини з великими темними й сумними очима (А. Головко).