1. Словник української мови у 20 томах

митрополія

МИТРОПО́ЛІЯ, ї, ж.

Церковно-адміністративний округ, яким відає митрополит.

На початку другої половини XV ст. православна церква України і Білорусії була відокремлена від Московської митрополії в окрему Київську митрополію (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. митрополія — митропо́лія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. митрополія — [миетропол'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. митрополія — -ї, ж. Церковно-адміністративний округ, яким відає митрополит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. митрополія — У Католицькій Церкві церковна провінція, що складається з кількох дієцезій; м. очолює архієпископ-митрополит, який керує однією з дієцезій (архідієцезією). Універсальний словник-енциклопедія
  5. митрополія — МИТРОПО́ЛІЯ, ї, ж. Церковно-адміністративний округ, яким відає митрополит. На початку другої половини XV ст. православна церква України і Білорусії була відокремлена від московської митрополії в окрему київську митрополію (Іст. УРСР, І, 1953, 146). Словник української мови в 11 томах