1. Словник української мови у 20 томах

млинкувати

МЛИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. що. Очищати зерно після обмолоту віялкою.

2. що. Подавати куди-небудь насосом (повітря).

– Ще ніколи в яму не лазив! Все лиш .. глину тягай або вітер у яму млинкуй! (І. Франко).

3. перен. Крутити чим-небудь.

Кинув картки у поштову скриньку і помалу, млинкуючи палицею, проходжувався (О. Маковей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. млинкувати — млинкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. млинкувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Очищати зерно після обмолоту віялкою. 2》 перех. Подавати куди-небудь насосом (повітря). 3》 неперех., перен. Крутити чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. млинкувати — КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. млинкувати — Млинкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. млинкувати — МЛИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перед. Очищати зерно після обмолоту віялкою. 2. перед. Подавати куди-небудь насосом (повітря). — Ще ніколи в яму не лазив! Все лиш.. глину тягай або вітер у яму млинкуй! (Фр., І, 1955, 112). 3. неперех., перен. Словник української мови в 11 томах
  6. млинкувати — Млинкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Очищать зерновой хлѣбъ на вѣялкѣ. Винниц. у. Словник української мови Грінченка