млинок
МЛИНО́К, нка́, ч.
1. Зменш. до млин.
На річечці якійсь маленькій Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив (Є. Гребінка).
2. Машинка, пристосування для розмелювання яких-небудь зерен.
[Тьотя Сима:] Та невже у вас млинок є кав'ярний. Дайте, рідний, хоч на день, а то сил немає товкти [каву] в ступці (І. Кочерга).
3. Те саме, що ві́ялка.
У кого є більше збіжа [збіжжя], той має до чищення куплений млинок (Сл. Б. Грінченка);
На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги, .. поспішав щосили опорошений від млинка економ (Н. Кобринська).
4. Іграшка з пристроєм, який крутиться від вітру.
Зверху на хлівці млинок поставив [Митько]. Повійне вітрець – млинок і почне лопотіти (О. Донченко);
* У порівн. Колеса з лотерейними білетами закрутились, як млинки (Леся Українка);
// у знач. присл. млинко́м. Дуже швидко.
Юра танцював на одній нозі, диким вереском оглашаючи подвір'я, і крутився млинком (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- млинок — млино́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- млинок — див. млин Словник синонімів Вусика
- млинок — -нка, ч. 1》 Зменш. до млин. 2》 Машинка, пристосування для розмелювання яких-небудь зерен. 3》 Те саме, що віялка. 4》 Іграшка з пристроєм, який крутиться від вітру. || у знач. присл. млинком. Дуже швидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- млинок — млинок ручна кавомолка (ср, ст) ◊ млино́к до м'я́са м'ясорубка (ст)|| = машинка ◊ піти́ як в млинку́ розвинутися миттєво, без перешкод (ст): Знаю, що казав мені, щоб я не був такий і йшов до чорта. А потім все пішло як в млинку. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- млинок — ВІ́ЯЛКА (сільськогосподарська машина для очищення зерна від домішок), ВІ́ЯЛЬНИЦЯ рідше, МЛИНО́К рідше; ФУ́ХТЕЛЬ (віялка найпростішої конструкції). Давид крутив віялку (А. Головко); Вже розжився трохи: купив собі віяльницю (Словник... Словник синонімів української мови
- млинок — Млино́к, -нка́, в -нку́; -нки́, -нкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- млинок — МЛИНО́К, нка, ч. 1. Зменш. до млин. На річечці якійсь маленькій Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив (Греб., І, 1957, 69). 2. Машинка, пристосування для розмелювання яких-небудь зерен. [Тьотя Сима:] Та невже у вас млинок є кав’ярний. Словник української мови в 11 томах
- млинок — Млино́к, -нка́ м. 1) ум. отъ млин. млинко́м піти. Вертѣться, двигаясь. (Листочок) пішов млинком за вітром. Св. Л. 273. 2) Вѣялка. У кого є більше збіжа, той має до чищеня куплений млинок. Шух. І. 166. ум. млиночок. Словник української мови Грінченка