1. Словник української мови у 20 томах

мляво

МЛЯ́ВО.

1. Присл. до мля́вий 2.

Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді (І. Нечуй-Левицький);

Він говорив мляво, стомлено і коротко (Яків Баш);

Каганець, потріскуючи, мляво блимав на припічку (М. Коцюбинський);

У людей із серцевою недостатністю мляво скорочується міокард (з наук.-попул. літ.).

2. пред., діал. Млосно.

Наче у піч ускочила Христя, так у садку було душно і мляво (Панас Мирний);

Було тихо, сонячно і мляво (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мляво — мля́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мляво — див. поволі Словник синонімів Вусика
  3. мляво — 1》 Присл. до млявий 2). 2》 у знач. присудк. сл., діал. Млосно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мляво — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО... Словник синонімів української мови
  5. мляво — МЛЯ́ВО. 1. Присл. до мля́вий 2. Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді (Н.-Лев., II, 1956, 227); Він говорив мляво, стомлено і коротко (Баш, Надія, 1960, 131); Каганець, потріскуючи, мляво блимав на припічку (Коцюб., І, 1955, 109). 2. присудк. Словник української мови в 11 томах
  6. мляво — Мля́во нар. Вяло, слабо. Словник української мови Грінченка