могол
МОГО́Л, а, ч., заст.
1. Титул колишніх монгольських володарів Індостану, а також особа, що мала цей титул.
2. Монгол.
Німець скаже: “Ви моголи”. Моголи! моголи! Золотого Тамерлана Онучата голі (Т. Шевченко);
Воркувала не голубка мила, Мати сину гнівно говорила: – Йди із хати, сину-гультіпако, До могола, турчина, – однако (А. Малишко).
(1) Вели́кий Мого́л – титул мусульманського султана; мусульманський султан.
Вже ж він їм накаже дива!.. і про турків-людожерців, про Великого Могола (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- могол — мого́л іменник чоловічого роду, істота представник кол. правлячої династії Індії; монгол іст. Орфографічний словник української мови
- могол — -а, ч., заст. 1》 Титул колишніх монгольських властителів Індостану, а також особа, що мала цей титул. Великий могол — титул мусульманського султана; мусульманський султан. 2》 Монгол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- могол — МОГО́Л, а, ч., заст. 1. Титул колишніх монгольських властителів Індостану, а також особа, що мала цей титул. Вели́кий Мого́л — титул мусульманського султана; мусульманський султан. Вже ж він їм накаже дива!.. Словник української мови в 11 томах