1. Словник української мови у 20 томах

мокро

МО́КРО.

Присл. до мо́крий 1;

// у знач. пред.

Мокро під смерекою (Г. Хоткевич);

Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (М. Коцюбинський).

◇ (1) На сухо́му [здає́ться] мо́кро кому – хтось перебільшує небезпеку.

– Тільки дивіться, хлопці, бо нам, беззубим, і на сухому здається мокро, а вам усе море по коліно (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокро — мо́кро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мокро — Присл. до мокрий 1). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мокро — МО́КРО. Присл. до мо́крий 1; // у знач. присудк. сл. Мокро під смерекою (Хотк., II, 1966, 271); Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (Коцюб., III, 1956, 272). Словник української мови в 11 томах