1. Словник української мови у 20 томах

мокруватий

МОКРУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи мокрий (у 1 знач.).

Ще мокрувате поле обробили дисковими лущильниками (з наук. літ.);

Я пройшлася по мокруватому шпоришу і раптом побачила біля хати Тарасика (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокруватий — мокрува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мокруватий — див. мокрий; сирий Словник синонімів Вусика
  3. мокруватий — -а, -е. Трохи мокрий (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мокруватий — МОКРУВА́ТИЙ, а, е. Трохи мокрий (у 1 знач.). Ще мокрувате поле обробили дисковими лущильниками (Колг. Укр., 1, 1957, 17); Я пройшлася по мокруватому шпоришу і раптом побачила біля хати Тарасика (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 140). Словник української мови в 11 томах