молодцюватість

МОЛОДЦЮВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм.

Абстр. ім. до молодцюва́тий.

Де й поділася та самовпевнена молодцюватість, якою він так відзначався в таборі (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодцюватість — молодцюва́тість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. молодцюватість — -тості, ж. Абстр. ім. до молодцюватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. молодцюватість — МОЛОДЦЮВА́ТІСТЬ, тості, ж., рідко. Абстр. ім. до молодцюва́тий. Де й поділася та самовпевнена молодцюватість, якою він так відзначався в таборі (Гончар, Людина.., 1960, 118). Словник української мови в 11 томах