1. Словник української мови у 20 томах

мольберт

МОЛЬБЕ́РТ, а, ч.

Підставка, на якій художник установлює підрамник із полотном, картон і т. ін. для малювання.

Стоїть дівчина, схилившись на цябрину, як над мольбертом замислений маляр (С. Васильченко);

Аполлон справді сидів за мольбертом у майстерні, старанно щось вимальовуючи (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мольберт — мольбе́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мольберт — -а, ч. Підставка, на якій художник установлює підрамник із полотном, картон і т. ін. для малювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мольберт — Триніжка, верстат (малярський), підставка Словник чужослів Павло Штепа
  4. мольберт — мольбе́рт (нім. Malbrett) дерев’яний верстат для живопису, на якому встановлюють підрамок з полотном, картон, дошку тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мольберт — Стояк з рухомим тримачем, служить для встановлення картини під час малювання на відповідній висоті. Універсальний словник-енциклопедія
  6. мольберт — Мольбе́рт, -та; -бе́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мольберт — МОЛЬБЕ́РТ, а, ч. Підставка, на якій художник установлює підрамник із полотном, картон і т. ін. для малювання. Стоїть дівчина, схилившись на цябрину, як над мольбертом замислений маляр (Вас. Словник української мови в 11 томах