молюски

МОЛЮ́СКИ, ів, мн. (одн. молю́ск, а, ч.).

Тип безхребетних тварин, м'яке тіло яких укрите черепашкою; м'якуни.

Ми плили вздовж сірих скель, оточених рядом кольорових молюсків (М. Коцюбинський);

На мілких затоках Дніпра та інших річок України дуже часто можна бачити двостулкових молюсків, що наполовину зарилися в ґрунт (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Головоно́гі молю́ски – клас найвище організованих морських молюсків, до якого належать кальмари, каракатиці, восьминоги та ін.

Глибоководні риби і головоногі молюски мають складні й досконалі органи свічення (з наук.-попул. літ.);

(2) Черевоно́гі молю́ски, зоол. – клас молюсків; слимаки.

Слимаки належать до типу черевоногих молюсків (з наук.-попул. літ.);

Серед багатьох черевоногих молюсків особливо відомі морські завдяки гарним черепашкам (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молюски — -ів, мн. (одн. молюск, -а, ч.). Те саме, що м'якуни. Контагіозний молюск — вірусне контагіозне захворювання шкіри, яке спричинюється фільтруючим вірусом, що є патогенним тільки для людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. молюски — молю́ски (від лат. molluscus – м’який) тип безхребетних тварин. Поширені в морях, прісних водах і на суходолі. Деяких М. вживають в їжу або використовують для підгодівлі свійських тварин. Добувають заради перлів. Серед М. є шкідники с.-г. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. молюски — Тип безхребетних тварин з м'яким тілом, вкритим т.зв. мантією, яка утворює раковину; сильно розвинена нога служить для пересування (повзання); живуть переважно у воді; до м. належать хітони, черевоногі, двостулкові і головоногі. Універсальний словник-енциклопедія
  4. молюски — МОЛЮ́СКИ, ів, мн. (одн. молю́ск, а, ч,). Те саме, що м’якуни́. Ми плили вздовж сірих скель, оточених рядом кольорових молюсків (Коцюб. Словник української мови в 11 томах