моляри
МОЛЯ́РИ, ів, мн. (одн. моля́р, а, ч.), анат.
Корінні зуби, якими подрібнюють їжу.
Складна антропологічна ситуація засвідчена також окремими знахідками кісток людини з Приазов'я та Подніпров'я. На .. стоянці, що в Приазов'ї, знайдено верхній моляр людини з сапієнтними ознаками (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моляри — -ів, мн. (одн. моляр, -а, ч.), анат. Корінні зуби, якими подрібнюють їжу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- моляри — моля́ри (від лат. molaris – жорновий) корінні задні зуби у людини і хребетних тварин, які подрібнюють їжу. Словник іншомовних слів Мельничука
- моляри — МОЛЯ́РИ, ів, мн. (одн. моля́р, а, ч.), анат. Корінні зуби, якими подрібнюють їжу. Словник української мови в 11 томах