1. Словник української мови у 20 томах

монархізм

МОНАРХІ́ЗМ, у, ч.

1. Політичний напрям, що визнає монархію як єдину форму державної влади.

При всім своїм монархізмі козацька старшина, пізнавши зблизька московські звичаї й порядки, воліла тепер мати діло з конституційним польським королем, ніж з абсолютним московським царем (з наук. літ.);

// Прихильність до монархічної форми правління; переконання, погляди монархіста.

2. рідко. Те саме, що мона́рхія.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монархізм — монархі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. монархізм — -у, ч. 1》 Політичний напрям, що обстоює монархію як єдину форму державної влади. || Прихильність до монархічної форми правління; переконання, погляди монархіста. 2》 рідко. Те саме, що монархія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. монархізм — монархі́зм реакційна система політичних поглядів, що обстоює монархію як найдосконалішу форму державного устрою. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. монархізм — МОНАРХІ́ЗМ (реакційний політичний напрям, що відстоює монархію); ЛЕГІТИМІ́ЗМ (перев. у Франції ХІХ — ХХ ст.). Словник синонімів української мови
  5. монархізм — Монархі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. монархізм — МОНАРХІ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційний політичний напрям, що відстоює монархію як єдину форму державної влади; // Прихильність до монархічної форми правління; переконання, погляди монархіста. Словник української мови в 11 томах
  7. монархізм — рос. монархизм 1. Система політичних поглядів, що обстоює монархію, як найдосконалішу форму державного устрою. 2. Форма управління державою. Eкономічна енциклопедія