монашка
МОНА́ШКА, и, ж.
1. Жін. до мона́х 1, 2.
Ганна, одягнена майже в усе чорне, нагадує монашку (В. Собко);
Гетьман і собі оглянувся туди, куди узрівся козак. Молода монашка, склавши молитовно руки, стояла осторонь (Г. Колісник);
Софія не була монашкою, вона хотіла любити і щоб її любили (Б. Харчук);
* У порівн. Їсти нам носила якась жінка, вже немолода, синьогуба, .. мовчазна й пісна, неначе монашка (Ю. Мушкетик).
2. Нічний метелик родини хвилянкових, у якого передні крила білі з чорними зубчастими поперечними смугами, а задні – сірі; гусениця його – шкідник лісу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монашка — мона́шка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- монашка — -и, ж. 1》 Жін. до монах 1), 2). 2》 Нічний метелик родини хвилянкових, у якого передні крила білі з чорними зубчастими поперечними смугами, а задні – сірі; гусениця його – шкідник лісу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- монашка — ЧЕРНИ́ЦЯ, МОНА́ШКА, МОНА́ХИНЯ, МА́ТУШКА заст., ХРИСТО́ВА СЕСТРА́ (НЕВІ́СТА) заст., ЧОРНОРИ́ЗКА заст., ЧОРНОРЯ́СНИЦЯ заст.; СЕСТРА́, ЗАТВО́РНИЦЯ (ЗАТВІ́РНИЦЯ). Словник синонімів української мови
- монашка — МОНА́ШКА, и, ж. 1. Жін. до мона́х 1, 2. Ганна, одягнена майже в усе чорне, нагадує монашку (Собко, П’єси, 1958, 27). 2. Нічний метелик родини хвилянкових, у якого передні крила білі з чорними зубчастими поперечними смугами, а задні — сірі; гусениця його — шкідник лісу. Словник української мови в 11 томах