1. Словник української мови у 20 томах

мономанія

МОНОМА́НІЯ, ї, ж.

Психічний розлад, божевілля, спричинені однією думкою, ідеєю тощо;

// Велике захоплення чим-небудь, пристрасть до чогось.

Музика стала його мономанією.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мономанія — монома́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мономанія — -ї, ж. Психічний розлад, божевілля, спричинені однією думкою, ідеєю тощо. || Психоз, що проявляється переважно тільки одним видом психічного розладу. || Велике захоплення чим-небудь, пристрасть до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мономанія — (мед.) однозбоченість Словник чужослів Павло Штепа
  4. мономанія — МОНОМА́НІЯ, ї, ж. Психічний розлад, божевілля, спричинені однією думкою, ідеєю тощо; // Велике захоплення чим-небудь, пристрасть до чогось. Музика стала його мономанією. Словник української мови в 11 томах