1. Словник української мови у 20 томах

монтувати

МОНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

Робити монтаж чого-небудь.

– Ти її [машину] .. монтуй, ти її обслугуй [обслуговуй], а вона попсується (І. Франко);

Щоб прискорити роботу, монтували блоки конструкцій на землі і потужним краном установлювали всю споруду на належне місце (Д. Ткач);

Коли ми монтуємо фільм, уже якийсь, хоча ще й не написаний, дикторський текст складається в нашій уяві (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монтувати — монтува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. монтувати — (прилади, машини) складати, збирати докупи, п! ПРИПАСОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. монтувати — -ую, -уєш, недок., перех. Робити монтаж чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. монтувати — Складати, скласти, поскладати, збирати, зібрати, позбирати Словник чужослів Павло Штепа
  5. монтувати — Монтува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. монтувати — МОНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Робити монтаж чого-небудь. — Ти її [машину].. монтуй, ти її обслугуй [обслуговуй], а вона попсується (Фр. Словник української мови в 11 томах