1. Словник української мови у 20 томах

монументалізм

МОНУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, ч.

Ґрунтовність, глибина змісту (творів мистецтва).

Поботові сценки під його [Венеціанова] пензлем втрачали свій прозаїзм, в них народжувалася поезія, а сам жанр непомітно переростав у монументалізм (з газ.);

Сучасний монументалізм українського мистецтва ґрунтується на пристрасному ствердженні героїки, патетики праці радянських людей (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монументалізм — монументалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. монументалізм — -у, ч. Ґрунтовність, глибина змісту (творів мистецтва). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. монументалізм — МОНУМЕНТА́ЛІЗМ, у, ч. Грунтовність, глибина змісту (творів мистецтва). Тяжіння до епічності й монументалізму є взагалі однією з характерних рис сучасного радянського роману (Про багатство л-ри, 1959, 206)... Словник української мови в 11 томах