1. Словник української мови у 20 томах

моралізування

МОРАЛІЗУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. моралізува́ти.

Не порядком моралізування, а просто констатуючи факт, слід зазначити, що нечитання газет кінець кінцем обернулось Васькові на велике лихо (Б. Антоненко-Давидович);

Біблійні постаті й епізоди письменниця вводить у щоденне життя і побут простолюду, наближає їх до розуміння і прийняття своїми сучасниками без будь-якого дидактизму й моралізування (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моралізування — моралізува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. моралізування — -я, с. Дія за знач. моралізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моралізування — МОРАЛІЗА́ТОРСТВО, МОРАЛІЗУВА́ННЯ, МОРАЛІЗА́ЦІЯ, МОРАЛІ́ЗМ. Не втомлюйте людей надмірними повчаннями й моралізаторством (з журналу); .- Те, що бачив тут народ, — умовність, така собі фантазія автора, захопленого пристрастю моралізування (О. Словник синонімів української мови
  4. моралізування — Моралізува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. моралізування — МОРАЛІЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. моралізува́ти. Віршам Д. Павличка з нової книги "Днина" чуже моралізування, нехитре комбінування ходячих життєвих приписів (Рад. літ-во, 3, 1961, 8). Словник української мови в 11 томах