мордань

МОРДА́НЬ, я́, ч., вульг.

Мордатий чоловік.

За спиною почулися кроки. Шура сердито обернулась. Перед нею стояв присадкуватий мордань у фуфайці, з нагайкою в руці (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мордань — морда́нь іменник чоловічого роду, істота вульг. Орфографічний словник української мови
  2. мордань — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. мордань — -я, ч., вульг. Мордатий чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мордань — Пикач, див. мордатий Словник чужослів Павло Штепа
  5. мордань — МОРДА́НЬ, я, ч., вульг. Мордатий чоловік. За спиною почулися кроки. Шура сердито обернулась. Перед нею стояв присадкуватий мордань у фуфайці, з нагайкою в руці (Гончар, III, 1959, 185). Словник української мови в 11 томах