мордань
МОРДА́НЬ, я́, ч., вульг.
Мордатий чоловік.
За спиною почулися кроки. Шура сердито обернулась. Перед нею стояв присадкуватий мордань у фуфайці, з нагайкою в руці (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мордань — морда́нь іменник чоловічого роду, істота вульг. Орфографічний словник української мови
- мордань — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- мордань — -я, ч., вульг. Мордатий чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мордань — Пикач, див. мордатий Словник чужослів Павло Штепа
- мордань — МОРДА́НЬ, я, ч., вульг. Мордатий чоловік. За спиною почулися кроки. Шура сердито обернулась. Перед нею стояв присадкуватий мордань у фуфайці, з нагайкою в руці (Гончар, III, 1959, 185). Словник української мови в 11 томах