1. Словник української мови у 20 томах

моримуха

МОРИМУ́ХА, и, ж., діал.

Мухомор.

На середині села біля моста стоїть церква з бляшаною, червоно помальованою банею, що виглядає, як червона шапка моримухи на білім стовбурі (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моримуха — Мориму́ха: — мухомор [9] Словник з творів Івана Франка
  2. моримуха — мориму́ха іменник жіночого роду мухомор діал. Орфографічний словник української мови
  3. моримуха — -и, ж., зах. Мухомор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. моримуха — МУХОМО́Р (гриб), МОРИМУ́Х діал., МОРИМУ́ХА (МАРЕМУ́ХА) діал., МУХОТРУ́ТКА діал. Звернув юнак зі стежки і увійшов у старий ліс. Бачить, група мухоморів росте, та такі красиві, аж очі хапають (В. Гжицький); Пика пана Пампушки стала схожа на перезрілий моримух (О. Ільченко). Словник синонімів української мови
  5. моримуха — МОРИМУ́ХА, и, ж., діал. Мухомор. На середині села біля моста стоїть церква з бляшаною, червоно помальованою банею, що виглядає, як червона шапка мори-мухи на білім стовбурі (Фр., VIII, 1952, 8). Словник української мови в 11 томах
  6. моримуха — Мориму́ха, -хи ж. раст. мухоморъ, Amarita muscarica. Вх. Лем. 436. Словник української мови Грінченка