1. Словник української мови у 20 томах

морснути

МОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого і без прям. дод., розм.

Однокр. до мо́рскати.

– Смерть латинці звали mors, мабуть, через те, що як морсне, то й перекинешся, й ноги задереш, і сам не знаєш коли... (І. Нечуй-Левицький);

– Думка була така, що Микитка товче собою поміж коні, та кінь морсне його підковою по чолі та зробить йому амінь (Л. Мартович);

– Та як виважить [пан] долоню, та як морсне по виду мене... (А. Тесленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морснути — морсну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. морснути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до морскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морснути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. морснути — МОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до мо́рскати. — Смерть латинці звали mors, мабуть, через те, що як морсне, то й перекинешся, й ноги задереш, і сам не знаєш коли… (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. морснути — Морсну́ти, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ морскати. Як морснеш кого, то й ноги задере. Грин. І. 231. Ось і мене таки добре морснуло по носі. Левиц. І. Словник української мови Грінченка