морфологія
МОРФОЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. Наука про будову та форму організмів, речовин і т. ін.
Морфологією називають науку, яка займається вивченням будови організмів, тобто їх зовнішньої форми (з навч. літ.);
// Будова та форма організмів, речовин і т. ін.
Морфологія іннервації м'якої оболонки мозку докладно вивчена в людей молодого й середнього віку (з наук. літ.);
У 1937 –1940 рр. проф. Добринін керував комісією для вивчення морфології морських берегів (з наук.-попул. літ.).
2. Розділ граматики, що вивчає внутрішню будову слова і граматичні класи слів.
У вузькому розумінні морфологія – це вчення про систему форм словозміни (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- морфологія — морфоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- морфологія — [морфолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- морфологія — -ї, ж. 1》 Наука про будову та форму організмів, речовин і т. ін. || Будова та форма організмів, речовин і т. ін. Еволюційна морфологія — розділ морфології, що вивчає закономірності формоутворення живих організмів у процесі філогенезу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- морфологія — (грам.) словосклад Словник чужослів Павло Штепа
- морфологія — морфоло́гія (від морфо... і ...логія) 1. Наука про закономірності будови й процесів формоутворення тваринних і рослинних організмів у їх індивідуальному та історичному розвитку. Словник іншомовних слів Мельничука
- морфологія — Розділ граматики, що вивчає систему механізмів мови, які забезпечують побудову та розуміння її словоформ. Універсальний словник-енциклопедія
- морфологія — Морфоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- морфологія — МОРФОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Наука про будову та форму організмів, речовин і т. ін. Морфологією називають науку, яка займається вивченням будови організмів, тобто їх зовнішньої форми (Підручник дезинф., 1953, 153); // Будова та форма організмів, речовин і т. ін. Словник української мови в 11 томах