1. Словник української мови у 20 томах

морщавий

МОРЩА́ВИЙ, а, е.

Покритий зморшками (див. змо́ршка¹).

На продавленій скроні зібгалась морщавим шрамом загоєна кругла рана (М. Бажан);

Дід Журавка обернув до дітей морщаве з червоними прожилками лице (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морщавий — морща́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. морщавий — -а, -е. Покритий зморшками (див. зморшка I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морщавий — ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П. Словник синонімів української мови
  4. морщавий — МОРЩА́ВИЙ, а, е. Покритий зморшками ( див. змо́ршка¹). На продавленій скроні зібгалась морщавим шрамом загоєна кругла рана (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 18); Дід Журавка обернув до дітей морщаве з червоними прожилками лице (Цюпа, Грози.., 1961, 222). Словник української мови в 11 томах