1. Словник української мови у 20 томах

мостобудівник

МОСТОБУДІВНИ́К, а́, ч.

Той, хто будує мости.

Справжніми звитяжцями-богатирями були сьогодні для неї оті озброєні толовими шашками бійці та дніпровські мостобудівники (О. Гончар);

// Фахівець із мостобудування.

У поезії Б. Олійника “Робота”, присвяченій мостобудівникові Є. О. Патону, читаємо про елегантні мости (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мостобудівник — мостобудівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мостобудівник — -а, ч. Той, хто будує мости. || Фахівець із мостобудування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мостобудівник — МОСТОБУДІВНИ́К, МОСТОВИ́К. Справжніми звитяжцями-богатирями були сьогодні для неї оті озброєні толовими шашками бійці та дніпровські мостобудівники (О. Гончар); Війна зробила з нього мостовика. Він захопився цією новою галуззю своєї роботи і став створювати проекти мостів (Н. Рибак). Словник синонімів української мови
  4. мостобудівник — МОСТОБУДІВНИ́К, а́, ч. Той, хто будує мости. Справжніми звитяжцями-богатирями були сьогодні для неї оті озброєні толовими шашками бійці та дніпровські мостобудівники (Гончар, Дорога.., 1953, 42); // Фахівець із мостобудування. Словник української мови в 11 томах