моторка
МОТО́РКА, и, ж., розм.
Моторний човен.
– Товаришу Глухенький, позич до вечора моторки вивезти сіно з плавнів (О. Гончар);
Маленька швидка моторка блискавично перетяла Волгу (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моторка — мото́рка іменник жіночого роду моторний човен розм. Орфографічний словник української мови
- моторка — -и, ж., розм. Моторний човен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- моторка — МОТО́РКА, и, ж., розм. Моторний човен. — Товаришу Глухенький, позич до вечора моторки вивезти сіно з плавнів (Гончар, Новели, 1954, 138); Маленька швидка моторка блискавично перетяла Волгу (Собко, Вогонь.., 1947, 33). Словник української мови в 11 томах