1. Словник української мови у 20 томах

моцак

МОЦА́К, а́, ч., розм.

Те саме, що сила́ч.

Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк! Хто з плеч [пліч] зірве його додолу, Хай буде той уже моцак (Є. Гребінка);

[Сироватка:] Ну й дівка. Моцак. [Півень:] У мене вдалася (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моцак — моца́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. моцак — див. сильний Словник синонімів Вусика
  3. моцак — -а, ч., розм. Те саме, що силач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. моцак — СИЛА́Ч (людина великої фізичної сили), БОГАТИ́Р підсил., ГЕРКУЛЕ́С підсил., СИЛА́К розм., СИЛА́НЬ розм., МОЦА́К розм., МОЦА́Р розм.; АТЛЕ́Т (сильна людина гарної пропорційної будови); КРЕ́МЕЗ розм., КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм. (людина міцної будови). Словник синонімів української мови
  5. моцак — МОЦА́К, а, ч., розм. Те саме, що сила́ч. Як цупко він нап’яв на плечі кобеняк! Хто з плеч зірве його додолу, Хай буде той уже моцак (Греб., І, 1957, 60); [Сироватка:] Ну й дівка. Моцак. [Півень:] У мене вдалася (Мик., І, 1957, 39). Словник української мови в 11 томах
  6. моцак — Моца́к, -ка́ и моцака, -ки м. 1) Силачъ, крѣпышъ. Там парубок моцака, ніхто його не зборе. Черниг. г. 2) Крѣпкое яйцо, битокъ. Словник української мови Грінченка