мочка
МО́ЧКА, и, ж.
Нижня м'ясиста частина вуха людини.
Обертається [Люба] так, щоб добре видно було її сережки, що .. дрімають на темних мочках вух (М. Стельмах);
Вона відвернула мочку лівого вуха, зазирнула в дзеркало. Справді, там примостилася чорна цяточка (Є. Гуцало).
(1) Хлі́бна мо́чка – напівфабрикат, одержаний подрібненням замочених хлібобулочних виробів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мочка — мо́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мочка — -и, ж. 1》 Нижня м'ясиста частина вуха людини. 2》 Кінчик носа собаки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мочка — МО́ЧКА, и, ж. Нижня м’ясиста частина вуха людини. Обертається [Люба] так, щоб добре видно було її сережки, що.. дрімають на темних мочках вух (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 93); Вона відвернула мочку лівого вуха, зазирнула в дзеркало. Словник української мови в 11 томах
- мочка — Мо́чка, -ки ж. = мачка 2. Вх. Уг. 252. Словник української мови Грінченка