1. Словник української мови у 20 томах

муджахіди

МУДЖАХІ́ДИ, ів, мн. (одн. муджахі́д).

1. Члени лівої нелегальної революційної організації під час Іранської революції 1905 – 1911 років.

2. Учасники визвольної війни 1954 – 1962 років в Алжирі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муджахіди — -ів, мн. (одн. муджахід, -а, ч.). 1》 іст. Під час іранської революції 1905-1911 рр. – члени лівої нелегальної революційної організації, яка боролася за національну незалежність і демократичні перетворення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. муджахіди — муджахі́ди (араб., перс., букв. – ревнителі) під час Іранської революції 1905–11 pp. – члени лівої нелегальної революційної організації, яка боролася за національну незалежність і буржуазно-демократичні перетворення. Словник іншомовних слів Мельничука