мудрак

МУДРА́К, а́, ч., розм.

1. Те саме, що мудре́ць 2.

Конфуцій, світовий мудрак, У нас заблискав серед двору (П. Грабовський).

2. ірон. Те саме, що мудраге́ль.

– Задля тих мудраків, що отаке [книжку про соціалізм] пишуть або про се базікають, є у мене, щоб ви знали, добра схованка... Отака! – додав він [становий] (Панас Мирний);

Е, та він у мене мудрак на всячину (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мудрак — Мудра́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. мудрак — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. мудрак — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що мудрець 2). 2》 ірон. Те саме, що мудрагель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мудрак — МУДРЕ́ЦЬ (дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує), МУ́ДРИЙ, МУДРІ́Й розм.; МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., МУДРА́К ірон., МУ́ДРИК розм. (той, хто багато роздумує, обмірковує). Словник синонімів української мови
  5. мудрак — Мудра́к, -ка́; -раки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мудрак — МУДРА́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що мудре́ць 2. Конфуцій, світовий мудрак, У нас заблискав серед двору (Граб., І, 1959, 250). 2. ірон. Те саме, що мудраге́ль. Словник української мови в 11 томах
  7. мудрак — Мудрак, -ка м. Смышленный, разумный человѣкъ; мудрствующій. Е, та він у мене мудрак на всячину. Словник української мови Грінченка