мужичня

МУЖИЧНЯ́, і́, ж., збірн., заст., розм., зневажл.

Мужики (у 1 знач.); мужицтво.

Розуміється, тепер мужичня може розпускати всякі фантазії. Губернським всяким птицям се, звичайно, не свербить, а йому, приставу, доводиться за се одбувати своїм здоров'ям і навіть життям (В. Винниченко);

Чоловіки, баби, дівчата, парубки, діди, діти. Вирувала мужичня по розлогих дорогах парку (У. Самчук).