музей

МУЗЕ́Й, ю, ч.

1. Культурно-освітній та науково-дослідний заклад, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам'ятки матеріальної й духовної культури, природничо-наукові колекції тощо.

– Нам ще треба б попіклуваться етнографією, вивченням народу, бо ми його й досі гаразд не знаємо. Треба б завести історичний музей (І. Нечуй-Левицький);

Музей Шевченка став однією з найдорожчих культурних пам'яток для нашого народу (з газ.);

// Приміщення такого закладу.

Серед апельсинів, пальм та евкаліптів біліє широкий, схожий на вхід до храму, фасад музею палеонтології, одного з найбільших в Америці (Л. Дмитерко).

2. перен., розм. Зібрання яких-небудь речей.

[Шелест (відкриває валізку):] Що це! .. Цілий музей отруйних речовин (І. Кочерга).

(1) Зоологі́чний музе́й – установа, в якій зберігаються й демонструються колекції тварин.

Після закінчення університету Гліб Юрійович був залишений на роботі в зоологічному музеї цього ж учбового закладу (з наук.-попул. літ.);

(2) Музе́й приро́ди – музей, що зберігає та експонує колекції рослинного й тваринного світу.

Академічний Музей природи в Києві діє з 1966 року (з публіц. літ.).

◇ Відісла́ти в музе́й див. відсила́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. музей — музе́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. музей — (від грецьк. museion — храм муз) науково-просвітницький та науково-дослідний заклад, який здійснює комплектування, зберігання, вивчення і популяризацію пам'яток природознавчої історії, матеріальної і духовної культури Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. музей — -ю, ч. 1》 Культурно-освітній та науково-дослідний заклад, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам'ятки матеріальної й духовної культури, природничо-наукові колекції тощо. || Приміщення такого закладу. 2》 перен., розм. Зібрання яких-небудь речей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. музей — Ю, ч. Дорогий магазин (частіше — ювелірний). Можна подивитись обручку в музеї, але думаю, що на замовлення буде краще. Словник сучасного українського сленгу
  5. музей — Установа, що нагромаджує експонати з різних галузей культури, мистецтва, науки, техніки для їх збереження, реставрації, наукового опрацювання й популяризації. Універсальний словник-енциклопедія
  6. музей — відісла́ти в музе́й що. Що-небудь дуже старе чи зіпсоване настільки, що не можна ним користуватися. Емку полковника Шумакова давно вже час би відіслати в музей, але шофер Покотило не міг його умовити помінять її на трофейну машину (С. Голованівський). Фразеологічний словник української мови
  7. музей — ЗІБРА́ННЯ (сукупність предметів, зібраних за яким-небудь принципом), ЗБІ́РКА, КОЛЕ́КЦІЯ, МУЗЕ́Й розм. У місті були й інші великі бібліотеки та рукописні зібрання, якими могли користуватися студенти (з журналу)... Словник синонімів української мови
  8. музей — Музе́й, -зе́ю, в музе́ї; музе́ї, -зе́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. музей — МУЗЕ́Й, ю, ч. 1. Культурно-освітній та науково-дослідний заклад, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам’ятки матеріальної й духовної культури, природничо-наукові колекції тощо. Словник української мови в 11 томах
  10. музей — музей (музеум) (лат. < грец. — храм муз) Споруда, де зберігаються і експонуються твори станкового мистецтва та унікальні або оригінальні речі з історії розвитку культури та природи. Архітектура і монументальне мистецтво