1. Словник української мови у 20 томах

мукор

МУ́КОР, а, ч., біол.

Рід нижчих грибів родини мукорових, що поширені в ґрунті, харчових продуктах, рослинних і тваринних рештках.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мукор — му́кор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мукор — -а, ч. Рід нижчих грибів родини мукорових; бувають у грунті, харчових продуктах, рослинних і тваринних рештках, на фруктах, насінні тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мукор — му́кор (від лат. mucor – пліснява, цвіль) рід нижчих грибів родини мукорових. Бувають у грунті, харчових продуктах, рослинних і тваринних рештках. Деякі М. паразитують на фруктах, насінні тощо. Словник іншомовних слів Мельничука