мульчувати
МУЛЬЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.; що і без прям. дод., с. г.
Покривати ґрунт дрібною соломою, листям, торфом і т. ін., захищаючи його від висихання, перегрівання, розмивання водою та попереджаючи сходи бур'янів.
Щоб мати стійкі проти хвороб рослини, треба створити сприятливі умови для їх вирощування, зокрема мульчувати ґрунт соломою, старанно винищувати бур'яни (з наук. літ.);
Мульчувати найкраще зараз же після садіння дерев, а якщо в цей час неможливо, то мульчують пізніше – весною чи влітку (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мульчувати — мульчува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- мульчувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і без додатка, с. г. Покривати ґрунт дрібною соломою, листям, торфом і т. ін., захищаючи його від висихання, перегрівання, розмивання водою та попереджаючи сходи бур'янів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мульчувати — МУЛЬЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док; перех. і без додатка, с. г. Покривати грунт дрібною соломою, листям, торфом і т. ін., захищаючи його від висихання, перегрівання, розмивання водою та попереджаючи сходи бур’янів. Словник української мови в 11 томах